Я
вдячна Богу за своє життя!
За те,
що сію зерна я науки.
За те,
що є, й за те, чого нема.
За те,
що дітям я знання даю у руки.
За
долю вчительську – солодко-гірку,
За всі
мої польоти і падіння.
За те,
що я роками в школу йду,
За те,
що дітям я даю благословіння.
Що
варта я, як вчитель у житті
Без
результатів учня й учениці,
Без
добрих справ, що роблять дітлахи,
Що
проростають, мов поля пшениці.
Духовний
хліб несуть вони в життя.
Хто
сіє, а хто жне - у кого як виходить,
Та
слово вчителя святе,
Мов теорему
мудрості виводять.
Наш час
невблаганний поволі іде.
Міняється
все із роками,
А
вчительська праця у дітях цвіте,
І
славиться людством віками.
